Огляд нового випуску фахового видання "Культурологічний альманах" (№ 3/2023)
Оголошуємо про публікацію нового випуску фахового видання «Культурологічний альманах», який входить до категорії «Б». У новому номері читачі знайдуть різноманітні теоретичні та прикладні наукові розвідки, які підготовлені викладачами, докторантами та аспірантами нашого інституту, а також поважних колег з різних закладів вищої освіти України та Польщі. Цей випуск наукового журналу став можливим завдяки наполегливій роботі науковців у сфері релігієзнавства, історії, філософії та культурології. Запрошуємо вас переглянути новий випуск та долучитися до наукового діалогу у сфері гуманітарних наук!
На сайті фахового видання оприлюднено новий випуск, де можна прочитати статті колег нашого інституту:
Професор Розова Т.В. у статті АКТУАЛІЗАЦІЯ ЕСХАТОЛОГІЇ: ІДЕЇ «СПАСИТЕЛЯ» ТА «АНТИХРИСТА» В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ВІЙНИ здійснює філософський аналіз есхатології як процесу, що впливає на формування світогляду людини та підкреслює, що особливу роль у сприйнятті сучасної війни відіграють есхатологічні уявлення, відчуття, настрої, які супроводжують як релігійну культуру, так й культуру людства в цілому.
Професор Терепищий С.О. присвячує статтю ГАРМОНІЗАЦІЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ І МЕДІАГРАМОТНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ОСВІТІ: ВИКЛИКИ ВНУТРІШНЬОЇ МІГРАЦІЇ ПІСЛЯ 24 ЛЮТОГО 2022 РОКУ дослідженню впливу міграційних процесів на освітній ландшафт, зокрема, на освітній простір України після вторгнення росії 24 лютого 2022 року. В основу дослідження покладено теоретичні концепції освітнього ландшафту та впливу медіа на освіту, опрацьовані рядом вчених, включаючи Пауло Фрейре, Генрі Дженкінса, Ніка Кулдрі, Андреаса Хеппа та інших.
Доцент Осадча Л.В. у статті УКРАЇНСЬКА АНІМАЦІЯ ВУФКУ 1922–1930-Х РР.: ТРАНСФОРМАЦІЯ СМИСЛОВИХ НАРАТИВІВ аналізує сюжетні та стилістичні особливості українського анімаційного доробку довоєнного періоду (ВУФКУ 1922–1930 рр.), виокремлено способи функціонування її пропагандистсько-дорослого та розважально-дитячого контекстів, адже спершу вітчизняна мультиплікація була орієнтована на дорослого глядача.
Доцент Григоренко І.В. у статті МЕРЕЖЕВА ПУБЛІЦИСТИКА: СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОНЯТТЯ розглядає явище мережевої публіцистики у соціокультурному контексті функціонування поняття. Авторка підкреслює, що мережева публіцистика є новим терміном, не менш складним для визначення, ніж власне публіцистика. У контексті розвитку мережевої публіцистики великої популярності набули блоги, що синтезують ознаки традиційних публіцистичних жанрів (есе, нарис, стаття, замітка, подорожні нотатки, мемуари та щоденники тощо) й мультимедіа (текст/гіпертекст, аудіо, відео, фото) як форми існування інформації.
Докторант кафедри богослов’я та релігієзнавства Шиманович А.О. у статті ОСЕРДЯ ПРОСВІТНИЦЬКОГО ПРОЄКТУ: СКЕПТИЧНИЙ РОЗУМ ЯК КРИТЕРІЙ ІСТИНИ аналізує сукупність базових зрушень в царині епістемології та антропології, які відбулися протягом XVII ст., докорінно змінивши усталені моделі розуміння людиною себе та запропонувавши нове бачення когнітивного процесу осягнення оточуючого світу.
Докторант кафедри філософії Гречкосій Р.М. у статті РОЛЬ МІФУ В КУЛЬТУРІ КОНСЬЮМЕРИЗМУ стверджує, що Сonsumer culture є певного роду стандартом цінностей, які виробляють, встановлюють, лімітують, регулюють та навіть нормують споживацький контент сучасної людини. Не останню роль в цій системі відіграє міф, оскільки саме його штучно сконструйована форма дозволяє конкретизувати річ чи процес та акцентувати на них увагу людини, яка не вдаючись до зайвих рефлексивних чи свідомісних маніпуляцій та дій підхоплює пропоновану «порожню облуду».
Аспірантка кафедри філософської антропології, філософії культури та культурології Шевченко Н.В. у статті РЕМЕЙК КАЗКОВИХ СЮЖЕТІВ ЯК СУЧАСНИЙ СПОСІБ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ ТА СУСПІЛЬНИХ НОРМ зазначає, що сучасне тлумачення казкових сюжетів зазнає змін та переробки згідно з новітніми викликами традицій, тому трансформація поведінкових моделей та етико-моральних цінностей найбільш помітно реалізується в сегменті дитячо-підліткового кіно та мультиплікаційних фільмів.
Аспірантка кафедри філософської антропології, філософії культури та культурології Руських С. в основі для статті РОЛЬ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ПОШИРЕННІ ХАЛЛЮ використовує комплексний аналіз симбіотичного зв’язку, притаманний халлю та технологіям, а результатом дослідження став висновок, що взаємозв’язок цифрових платформ, соціальних мереж і фан-культури не лише підняв південнокорейську поп-культуру до небувалих світових висот, а й переосмислив динаміку залучення фанів і поширення культури в цифрову епоху.
Також у новому випуску журналу опубліковані статті колег з Польщі:
Докторантка Йоанна Кукер з Університету Марії Кюрі-Склодовської поділилась результатами дослідження на тему МЕДІА ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ КУЛЬТУРИ НА ПРИКЛАДІ ЯМАЙСЬКОЇ МУЗИКИ, аспірант Рафал Бориховський з Університету Седльцях опублікував статтю АРХІВ МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА – АСПЕКТ ДОСТУПНОСТІ АРХІВНИХ МАТЕРІАЛІВ, а аспірантка Олександра Бжостек-Пшибишевська з Університету Миколи Коперника опублікувала статтю ЖАХЛИВІСТЬ ДИВАЦТВА. «МОНСТР» ЯК ПОЛІТИЧНА МЕТАФОРА В НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНИХ ФІЛЬМАХ.
Запрошуємо всіх охочих до ознайомлення з новим випуском "Культурологічного альманаху", де кожен знайде для себе цікавинки та нові підходи до розуміння сучасної філософії, культурології, релігієзнавства та історії!
Нагадуємо, що журнал "Культурологічний альманах" є фаховим виданням (спеціальності: 031 – Релігієзнавство, 032 – Історія та археологія, 033 – Філософія, 034 – Культурологія) та видається чотири рази на рік.
Сайт журналу "Культурологічний альманах": https://almanac.npu.kiev.ua/
Запрошуємо подати статті у новий випуск журналу! Ознайомтесь з детальною інформацією для авторів!
Долучайтеся до нашої аспірантури та докторантури і розвивайте свої наукові здібності разом із визнаними експертами у галузі філософії, культурології, релігієзнавства та богослов'я! У нас ви матимете чудову можливість займатися науковою роботою та писати цікаві наукові статті під керівництвом наших кваліфікованих викладачів. Запрошуємо всіх, хто цікавиться науковою діяльністю, приєднатися до нашої наукової спільноти!
Більше про події нашого інституту у соцмережах
